Ентеральне харчування після інсульту: все, що родичам потрібно знати про дисфагію

Порушення ковтання після інсульту: чому пацієнт не може їсти сам і потрібне ентеральне харчування?

Для більш як половини пацієнтів неможливо оминути харчування через зонд після інсульту. Перша причина – це дисфагія після інсульту.

Пояснює невролог:

«Коли у пацієнта пошкоджені нерви, що задіяні в акті ковтаня, або порушений рівень свідомості, він сонливий, не реагує на оклик, відмовляється від їжі, звичайне годування стає небезпечним для життя. Своєчасний скринінг ковтання – це перший пункт стандарту МОЗ України при ішемічному інсульті, який впливає на виживання людини. У разі порушення ковтання, пацієнт поперхується і більшість їжі, рідин та ліків потрапляють у легені – це призводить до аспіраційної пневмонії, яка ускладнює процес відновлення і погіршує перебіг основного захворювання. Тому в більшості пацієнтів реабілітація після інсульту включає ще й відновлення ковтання. Зонд знімають лише тоді, коли лікарі впевнені, що людина може самостійно і без поперхування з’їсти повноцінну порцію їжі та випити за добу 1.5 л води – для цього проводимо спеціальний тест на ковтання».

Ризики дисфагії це:

• Пневмонія через їжу, слину чи рідину, які замість стравоходу потрапляють у трахею.
• Зневоднення, бо пацієнти бояться захлинутися і відмовляються від їжі та води.
• Виснаження, адже обмеження у їжі супруводжується браком вітамінів, білків, втратою ваги, слабкістю, зниженням імунітету.

У такому випадку пацієнту встановлюють зонд, щоб він отримував усі потрібні поживні речовини із ентерального харчування.

Як пов’язані пролежні у лежачого хворого та харчування після інсульту?

Для більшості цей зв’язок абсолютно неочевидний, але це факт: появі пролежнів сприяє нестача білку через порушення ковтання після інсульту.

Білок є головним будівельним матеріалом нашого організму. Без нього шкіра стає тонкою та сухою, м’язова маса зменшується, погіршується кровообіг, процеси відновлення сповільнюються тощо. Нестача білка – це одна з причин виникнення пролежнів у лежачих хворих після інсульту, які не можуть самостійно повноцінно харчуватися через дисфагію.

Зондове харчування після інсульту допомагає:

• наситити пацієнта поживними речовинами, зокрема білком,
• запобігти зневодненню,
• пришвидшити відновлення функцій мозку,
• покращити засвоєння медикаментів,
• підтримати організм на етапі відновлення,
• поповнити енергію для фізичної реабілітації.

Коментар лікарки:

«Не намагайтеся насильно поїти або годувати людину, яка поперхається. Якщо пацієнт не може ковтати, кашляє, негайно зверніться до фахівців. Ковтання можна відновити, а от ігнорування проблеми може призвести до погіршення стану пацієнта і суттєвих ускладнень стану».

Перетерта домашня їжа не є достатньо збалансованою і не дасть такої кількості поживних речовин, як спеціально розроблена суміш, яку пацієнт отримує через зонд.

Харчування залишається важливою частиною відновлення після інсульту. Щоб хвороба не повернулася, потрібно слідкувати за тим, щоб тарілка була збалансованою та уникати продуктів, які підвищують ризик повторного інсульту.

Нутритивна підтримка – це не просто їжа, це лікування, яке офіційно включене до сучасних медичних протоколів МОЗ. У Kopf Clinic ми допомагаємо пацієнтам відновити здатність ковтати, говорити, пересуватися, обслуговувати себе у рамках стаціонарної реабілітації після інсульту.